Battle scars

Well, you can't call yourself a dancer until you have some injuries to prove it.
Over years I've had sore muscles, bruises and all that stuff. But that's all. And yesterday my luck betraded me.
 I've broken my toe. I was performing the easiest trick and landed on my toes weirdly. It hurt, but I didn't think it's anything serious, until I saw a huge bruise on my foot. So today, after an X-ray and talking to the doctor, I'm in bed with a cup of tea and... well, a broken toe. No dancing, no taking long walks, no enjoying nomerous art shows (we usually have a lot of them in summer, and with Euro 2012 there're only more))) for at least two weeks.
Such a bummer.
(The pictures is by Irina Nikitina. It's a preview of an upcoming outfit post)

  Що ж, ти не можеш називати себе танцівником доти, доки не можеш підтвердити це травмами. 
За роки в мене були розтягнуті мязи, синці, запаленні та інші радості. Але більш нічого. Та вчора моя вдача мені зрадила. 
 Я зламала палець на нозі. Робила дуже простий трюк, і якось дивно приземлилась на ногу. Було боляче, але я не думала, що це щось серйозно, аж доки не побачила здоровенний синець на нозі. Тож сьогодні, після ренгену та розмови з лікарем, я лежу в ліжку з чашкую чаю та... ну, так, з поламаним пальцем. Жодних танців, довгих прогулянок або арт-виставок (яких в літку і так багато, а тут ще й до Євро 2012 відкрилися) щонайменше два тижні. 
Чорт.